Часто родичі та друзі наркомана, щиро бажаючи повернути його до нормального життя, роблять ряд фатальних помилок, які значно погіршують і без того непросту ситуацію.
Мета даної статті — надати увазі читача кілька простих рекомендацій, дотримання яких допоможе людям в сім’ї (оточенні) яких живе людина, обтяжений наркотичною залежністю, допомогти йому вибратися з пут цього підступного недуги.
Суть першого і основного критерію полягає в тому, що наркоман сам повинен прийти до розуміння необхідності лікування. Це непросто, але можливо, за умови, що його близькі відмовляться від диктаторської моделі поведінки. Адже в більшості випадків саме вона, сполучена з нерозумінням, емоційною холодністю, небажанням бачити в підлітку нехай незрілу, але все-таки особистість, і є причиною його відходу в ілюзорний світ наркотиків.
Другий важливий критерій, про який, як правило, забувають – особистий приклад. А саме, потрібно, перш за все, самому любити життя, свою справу, бути щирим у відносинах з людьми, щоб мати можливість по-справжньому навчити цьому свою дитину. Тоді він ніколи не проміняє радості реальному житті на світ міражів, короткочасно дарований наркотичним кайфом. У сучасному ж світі нередка зворотна ситуація, коли батьки ненавидять свою роботу, їх духовне життя злиденна і убога, один одного вже давно не люблять і не поважають, живуть за інерцією, нібито заради дитини, думаючи, що останній нічого не розуміє. Тим часом, як дитина в усі часи дитина була і залишається самим чуйним індикатором сімейних відносин. Постійно відчуваючи гнітючу емоційну атмосферу, нещирість, відчуженість і власну самотність, він жадає вирватися з подібною обстановки і, не маючи власного сформованого світогляду, стає легкою здобиччю наркоторговців.
Таким чином, спонукаючи підлітка-наркомана до усвідомлення необхідності лікування, батькам необхідно починати не з довгих нотацій на його адресу, а з перегляду власної системи цінностей, відносин і способу життя. Тільки тоді вони зможуть знайти справжню причину, спонукати їх чадо захопитися наркотиками.
Момент, коли до наркоману прийде усвідомлення необхідності лікування, можна вважати 2-м ступенем в трудомісткий процес позбавлення від наркотичної залежності, пройти яку батькам необхідно разом з ним і лікарями, всіляко живлячи його рішучість змінити своє життя на краще.
Наступний етап, коли лікування в клініці завершено, є не менш важливим. Адже потрібно закріпити досягнутий результат. Постарайтеся вибудувати ваші нові відносини на основі довіри і взаємоповаги, а не сліпого підпорядкування, щоб вчорашній підліток-наркоман не боявся дорослішати, без страху бути осміяним чи засудженим ділився з вами своїми думками, сумнівами, переживаннями. Тільки тоді ви зможете реально допомогти йому знайти нові надійні орієнтири в житті, а, може бути, і самі знайдете їх. І в цьому випадку можна не побоюватися рецидиву хвороби.