Шопомания (оніоманія, шопоголізм) являє собою загадкове і маловивчене явище, суть якого полягає в неконтрольованому придбанні речей. Цей порок не новий, він мав місце і в свідомості попередніх поколінь, про що свідчить досвід Російської Православної церкви, мовою якої ця гріховна пристрасть називається мшелоїмство (від давньоруського слова «мшель» — річ) і згадується в щоденній молитві про сповідання гріхів.
Сьогодні цієї залежності схильні, в основному, жінки, так як вони за самою своєю природою набагато більш чоловіків прив’язані до речей. Симптоми хвороби ті ж, що і при інших видах залежностей нехімічного походження. А саме, похід в магазин не мотивований чітким бажанням знайти що-небудь конкретне; багато часу йде на безцільні огляд великої кількості товарів; бажання купити якусь річ виникає спонтанно, без об’єктивної причини; потім слід бурхливе обговорення покупки, після чого хворий різко втрачає інтерес до предмету свого недавнього жадання; утримання від регулярного відвідування магазинів викликає стійку апатію, бо будучи клієнтом незліченних магазинів, де він робить масу невиправданих покупок, шопоголік знаходить ілюзію влади, свободи, контролю над своїм життям.
Причини, що зумовлюють формування в свідомості цієї залежності, кореняться в дитинстві. І наріжний камінь в системі збудників цієї хвороби — невірна модель ставлення до матеріальних благ, в якій підкреслюється їх пріоритет над усіма іншими цінностями. Дана помилкова установка часто свідомо чи несвідомо програмується в свідомості дитини його люблячими батьками, бояться відмовити своєму чаду в найменшої примхи. Воістину, вони не відають, що творять.
Істотну роль в цьому деструктивному процесі відіграє також і відсутність релігійного виховання, що формує таку необхідну для кожної людини духовну культуру, яка згодом, утворюючи міцний бар’єр, успішно перешкоджає розвитку в свідомості будь-яких залежностей, в основі кожної з яких лежить прагнення піти від гнітючої, не осяяної любов’ю, вірою, творчістю реальності в гонитві за матеріальними благами, що дарують хибне самоствердження.
Чимало розвитку і укоріненню у свідомості шопомании сприяють пронизані рекламою сучасне телебачення та інтернет. Нав’язлива реклама, переслідуючи сучасної людини всюди, пропонує його увазі величезну різноманітність товарів, часом приписуючи їм властивості, якими ті не володіють; споживчий інтерес підігрівається наявністю знижок і подарунків. В результаті потенційного покупця за допомогою навіювання, практично, змушують придбати непотрібну йому річ.
Протистояти навалі залежностей кожен з нас може і повинен самостійно, постійно розвиваючи власну духовність, а також аналітичні здібності мислення, вони сприяли підвищенню критичного ставлення до світу і самому собі.