Будь-яка залежність хімічного або нехімічного походження, оселився в свідомості людини, програмує певним чином не тільки його поведінка і світосприйняття, а й змінює свідомість людей, що утворюють найближче оточення хворого, що виражається в конкретних моделях поведінки, що реалізуються ними в повсякденному житті. В результаті, саме ці найчастіше деструктивні поведінкові моделі багато в чому і визначають характер перебігу хвороби, виступаючи втіленням явища під назвою «співзалежність». Підтвердженням цього тези служать два найбільш поширених деструктивних психотипу дружин алкоголіків, особливо характерних для східнослов’янського менталітету.
Перший психотип
Перший психотип — споконвічно російська. Для його представниць властива надмірна терпимість до пороку чоловіка. З вуст жінки подібного типу часто можна почути слова: «Чоловік, коли тверезий, дуже поступливий і добрий, а буянити і скандалить, тільки коли вип’є». За складом свого характеру вона, як правило, спочатку пасивна в рішенні будь-яких життєвих проблем. Беручи спочатку пияцтво, а потім алкоголізм чоловіка як даність, вона надає тим самим «ведмежу послугу» йому самому, відтягуючи таке необхідне для нього лікування на невизначений термін, а також завдає тяжкий, часто непоправної шкоди власному психічному здоров’ю і здоров’ю дітей.
Адже загальновідомо, що будь-яка невирішена проблема не зникає сама собою, а поступово збільшується в розмірах, що і відбувається в даному випадку. А саме, нервова система жінки, змушеної постійно терпіти і мовчати, незмінно руйнується, що виражається в розвитку різноманітних неврозів і психозів. До того ж, вона настільки звикає до щоденних скандалів і побоям чоловіка-алкоголіка, що непомітно для самої себе починає ту ж тупикову модель відносин реалізовувати в спілкуванні з дітьми та іншими родичами, підтверджуючи, таким чином, істинність райкінську фрази: «П’є-то один , а голова болить у всіх ». У підсумку, діти-вихідці з подібних сімей набувають масу складних психологічних проблем, що перешкоджають їх нормальній соціальній адаптації в подальшому.
Другий психотип
Не менш небезпечна і руйнівна модель поведінки, притаманна другого психотипу. Його власниця, скаржачись на регулярно п’є чоловіка, думає зовсім не про те, як витягнути його з трясовини залежності. Її уяві представляється протверезілий чоловік, благаючий її про прощення за свою неадекватну поведінку в стані сп’яніння. Вона ж, насолоджуючись його приниженням, ніколи не стане посувати чоловіка-алкоголіка до думки про необхідність лікування, тому що в даному випадку вся ця ситуація для неї – надійний спосіб задоволення власних психологічних комплексів, придбаних в далекому дитинстві, найчастіше в сім’ї, де пив батько. Обравши таку позицію, вона мимоволі повторює деструктивну модель поведінки своєї матері, неусвідомлено прирікаючи на той же сценарій власну дочку в її майбутньому дорослому житті.
Таким чином, не дарма психологи, працюючи з алкоголіком, щиро бажають позбутися від своєї недуги, як правило, багато уваги приділяють і роботі з членами його сім’ї. Вони розуміють, що, якщо вчорашній алкоголік, повернувшись додому після закінчення лікування, відчуватиме з боку своїх близьких колишнє негативне ставлення, що базується на образах і претензії з минулого, рецидиву, який зверне на порох усі зусилля лікарів, йому не минути.